Дії працівника у зв’язку з ліквідацією підприємства, про яку він дізнався постфактум
Працівниця у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Випадково дізнається, що підприємство ліквідували через процедуру банкрутства. Статус підприємства в ЄДРПОУ — «припинено»
Які дії працівниці? Адже пред’явити претензії до роботодавця немає змоги — діяльність підприємства припинили без правонаступництва
Працівниці потрібно звернутися до ліквідатора підприємства, щоб з’ясувати, де її трудова книжка, та отримати належні виплати при звільненні.
КЗпП — основний нормативний акт, що регулює питання звільнення працівників. Звільнення працівників у разі банкрутства підприємства передбачає пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП.
Роботодавець попереджає всіх працівників про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства через процедуру банкрутства не пізніше ніж за два місяці під підпис (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).
Роботодавець повідомляє Державну службу зайнятості за місцем своєї реєстрації про заплановане вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці до звільнення працівників (п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП).
У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові копію наказу/розпорядження про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігає працівник (ч. 1 ст. 47 КЗпП).
Водночас роботодавець має право звільнити працівницю, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, у разі ліквідації підприємства з обов’язковим працевлаштуванням, тобто на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Також правомірно, щоб роботодавець домовився з працівницею про звільнення, наприклад, за угодою сторін (п. 1. ч. 1 ст. 36 КЗпП) або попросив звільнитися за власним бажанням у зв’язку доглядом за дитиною до досягнення нею 14-річного віку (ст. 38 КЗпП).
Роботодавець мав дотримати порядку дій, коли звільняв працівників у зв’язку з ліквідацією підприємства через процедуру банкрутства.
Роботодавець вимог не виконав, тож порадимо працівниці діяти за алгоритмом.
Дізнатися, хто ліквідатор
Для того щоб отримати інформацію, хто є ліквідатором підприємства, працівниця подає запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і отримує відповідний витяг.
Звернутися до ліквідатора
У ліквідатора підприємства працівниця дізнається про місцезнаходження кадрових документів підприємства, зокрема, своєї трудової книжки.
Кадрові документи, що підтверджують трудову діяльність працівників, — це документи тривалого строку зберігання (75 років). У разі ліквідації підприємства всі кадрові документи, які створювали за час діяльності підприємства, передають до державних архівних установ (ч. 4 ст. 31 Закону України «Про національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.1993 № 3814-XII).
Тож якщо працівники не отримали трудових книжок при звільненні у зв’язку з ліквідацією підприємства, їх передають разом з іншими кадровими документами на зберігання до державних архівних установ.
Крім того, в ліквідатора можна дізнатися про виплати у зв’язку зі звільненням, якщо роботодавець не виплатив їх, коли звільняв працівників.
Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовують на задоволення вимог кредиторів (абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства).
У першу чергу задовольняють вимоги виплатити:
- заборгованість із зарплати теперішнім і звільненим працівникам банкрута;
- грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;
- інші кошти, що належать працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі —
- оплата часу простою не з вини працівника;
- гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків;
- гарантії і компенсації під час службових відряджень;
- гарантії для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації;
- гарантії для донорів;
- гарантії для працівників, яких направляють на обстеження до медзакладу;
- соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо;
- вихідну допомогу, що належить працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, зокрема відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.
Тобто працівниця має право звернутися до ліквідатора підприємства, щоб дізнатися, де зберігають її трудову книжку, а також отримати виплати, яких не виплатив роботодавець.
Звернутися до Державного центру зайнятості
Працівниця має право звернутися до Державного центру зайнятості, для того щоб отримати інформаційні та консультативні послуги з приводу працевлаштування, статусу безробітного та/або соціальних послуг.
Завдання центру зайнятості встановлює Положення про Державну службу зайнятості, що затвердило Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наказом від 16.12.2020 № 2663. Центр зайнятості має запропонувати особі роботу в тій самій чи іншій місцевості за її професією, спеціальністю, кваліфікацією, а за її відсутності — підібрати іншу роботу, врахувати індивідуальні побажання та суспільні потреби. За згодою особи центр зайнятості може направити її на навчання нової професії/спеціальності з наступним наданням роботи. Крім того, центр зайнятості реєструє безробітних, надає соціальні послуги та виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III та «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.