Чи можна звільнити за угодою сторін «заднім числом»

Відповідає ольга догадіна, керівник експертної групи «Експертус Кадри»

22 травня 2023 року отримали поштою заяву працівника із проханням звільнити за угодою сторін 19 травня 2023 року. Чи може підприємство звільнити працівника 19 травня 2023 року, а розрахунок провести 23 травня 2023 року?

Ні. КЗпП не передбачає можливості звільнити працівника за угодою сторін «заднім числом». Розгляньмо на прикладі, чому не варто цього робити.

Угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) — поширена підстава звільнення, зручна для сторін трудового договору. Трудові відносини можна припинити у прийнятний для сторін строк, навіть день у день.

Звільнення правомірне, якщо:

• сторони домовляться про цю підставу звільнення (за угодою сторін);
• погодять дату звільнення.

Такий правовий висновок містить абзац 1 пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9.

Якщо роботодавець 22 травня отримав поштою заяву працівника про звільнення 19 травня, навряд чи цю дату узгодили раніше. Тому роботодавець не зо­бо­в’я­заний і не може погодити таку заяву, оскільки не зможе дотримати процедури звільнення.

Роботодавець зо­бо­в’я­заний у день звільнення:

• видати працівникові копію наказу/розпорядження про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП);
• провести розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, якщо її зберігає працівник (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Якщо роботодавець з власної вини не виплатить належні звільненому працівникові суми у строки, що визначає стаття 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ч. 1 ст. 117 КЗпП). Так само, якщо роботодавець вчасно не видасть копію наказу/розпорядження про звільнення, мусить виплатити працівникові середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП).

Отже, якщо роботодавець видасть наказ про звільнення за угодою сторін «заднім числом», то не зможе в день звільнення, 19 травня, провести повний розрахунок і  видати чи надіслати копію наказу та повідомлення про нараховані та виплачені кошти. Наслідок — роботодавець зо­бо­в’я­заний виплатити працівнику середній заробіток з 19 травня по день фактичного розрахунку та видачі копії наказу про звільнення.

Якщо роботодавець отримав заяву із запізненням, зареєструйте її в Журналі реєстрації вхідних документів / Журналі реєстрації заяв з кадрових питань датою отримання. Надішліть працівнику письмову відповідь на його заяву про звільнення, в якій вкажіть, що не погоджуєте заяви, оскільки не можете дотримати процедури звільнення. Додатково запропонуйте написати нову заяву, в якій вказати дату звільнення з урахуванням часу, необхідного поштовому оператору, щоб доставити заяву роботодавцю.

Якщо з працівником є зв’язок, повідомте йому додатково, щоб він не чекав письмової відмови поштою, а вже відправив нову заяву про звільнення.