Чотири нові підстави звільнення в КЗпП
Тримайте роз’яснення експерта, за якими тепер зможете звільняти прогульників, що тривалий час не виходять на зв’язок. У КЗпП передбачили таку можливість та інші підстави звільнення: у зв’язку зі смертю роботодавця-ФОП або працівника та якщо внаслідок бойових дій знищили майно роботодавця
1 липня 2022 року ВРУ ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ* (далі — Закон № 2352). Закон № 2352 запровадив чотири нові підстави звільнення:
- смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8-1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП).
1. Припинення трудового договору у зв’язку зі смертю роботодавця — фізичної особи
Що було. Раніше у разі смерті роботодавця — фізичної особи працівник міг тільки через суд встановити факт припинення трудових відносин.
Що змінилося. Тепер працівник може звільнитися через центр зайнятості.
Як реалізувати. Якщо роботодавець — фізична особа помер або суд визнав особу безвісно відсутньою чи оголосив померлою, якщо можливо, працівник просить члена сім’ї колишнього роботодавця надати копію свідоцтва про смерть чи рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою. Далі працівник звертається до будь-якого центру зайнятості. Працівник подає в електронній або паперовій формі заяву про припинення трудового договору, викладає інформацію, і якщо є — додає копію свідоцтва про смерть чи копію рішення суду.
Датою припинення трудового договору вважають день, коли працівник подав заяву. Центр зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:
- Державну податкову службу України;
- Пенсійний Фонд України.
Порядок припинення трудового договору на підставі пункту 8-1 частини першої статті 36 КЗпП встановить КМУ (ч. 4 ст. 36 КЗпП).
Детальніше
2. Припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника
Що було. Раніше у КЗпП не було спеціальної підстави, за якою припиняли трудовий договір із працівником, що помер.
Що змінилося. Відтепер припиняємо трудовий договір у зв’язку зі смертю працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим на підставі пункту 8-2 частини першої статті 36 КЗпП.
Як реалізувати. Процедура припинення трудового договору не змінилася. Табелюємо відсутність працівника позначкою «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин), допоки член сім’ї померлого працівника не принесе свідоцтва про смерть або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим. Видаємо наказ про припинення трудового договору поточною датою. У наказі зазначаємо дату припинення трудового договору, що відповідає даті смерті працівника. Зарплату й компенсацію за дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачуємо члену сім’ї померлого працівника.
3. Припинення трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль
Що було. Раніше у роботодавців була проблема — звільнити прогульника, якого немає на роботі, наприклад, рік, і з яким немає зв’язку. Адже перед тим як звільнити працівника за прогул, роботодавець має зажадати від нього письмових пояснень (ч. 1 ст. 149 КЗпП). Із початком війни ця проблема загострилася, адже багато працівників виїхали зі своїх міст і місяцями не виходять на зв’язок з роботодавцем.
Що змінилося. Відтепер роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Оскільки таке звільнення фактично ініціює роботодавець, логічно було відповідну підставу звільнення внести до частини першої статті 40 КЗпП, а не до статті 36 КЗпП. Імовірно, таким рішенням законодавці вирішили мінімізувати ризик, щоб працівник не поновився через суд на роботі. Наприклад, працівнику видали паперовий лікарняний, працівник хворів понад чотири місяці, а роботодавець не знав про це і звільнив. Якби нову підставу звільнення внесли до статті 40 КЗпП, у якій ідеться про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, суд поновив би працівника на роботі. Тому що частина третя статті 40 КЗпП забороняє роботодавцеві звільняти працівника під час хвороби чи відпустки, крім повної ліквідації підприємства. Натомість у статті 36 КЗпП йдеться не про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а про припинення трудового договору.
Як реалізувати. Документуйте, що працівника немає на роботі й немає інформації про причини відсутності — акти про відсутність на роботі з нез’ясованих причин, доповідні роботодавцеві про те, що працівнику телефонували, писали, відвідували вдома тощо.
Чотиримісячний строк обчислюємо на підставі частини третьої статті 241-1 КЗпП:
строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України). Конституційний Суд України офіційно розтлумачив цю норму. Зокрема, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовують той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення КСУ від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). Тому чотири місяці відлічуйте від дня, коли Закон № 2352 набрав чинності, тобто з 19 липня 2022 року.
Закон № 2352 набрав чинності 19.07.2022. Чотиримісячний строк спливає 20.11.2022. Роботодавець має право звільнити працівника не раніше 20.11.2022.
АЛГОРИТМ ЗІ ЗРАЗКАМИ ДОКУМЕНТІВ
4. Розірвання трудового договору через неможливість забезпечити працівника роботою у зв’язку зі знищенням майна роботодавця внаслідок бойових дій
Що було. КЗпП не містив спеціальної підстави, щоб швидко звільнити працівника, наприклад, якщо приміщення або обладнання знищені внаслідок бойових дій. Процедура звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП триває два місяці, а якщо на підприємстві діє профспілка — три.
Що змінилося. Роботодавець отримав право звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням/відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП). Наприклад, роботодавець може звільнити працівників, якщо підприємство потрапило у зону бойових дій, або ракетний удар знищив будівлю підприємства в регіоні, де безпосередньо бойові дії не ведуться.
Як реалізувати. Законодавці визначили процедуру звільнення за новою підставою у статті 49-2 КЗпП. Роботодавець:
- попереджає про наступне вивільнення працівників персонально не пізніше ніж за 10 к. дн.;
- надає профспілці інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення — не пізніше ніж за 10 к. дн. до запланованого вивільнення працівників;
- консультується з профспілками про заходи щодо запобігання звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень — протягом 5 к. дн.;
- повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, якщо вивільнення масове (ст. 48 Закону «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI) — за 10 к. дн. до звільнення.
Що врахувати при звільненні.
Роботодавець має право звільнити працівників на підставі пункту 6 частини першої статті 41 КЗпП навіть під час хвороби чи відпустки (ч. 3 ст. 41 КЗпП).
Роботодавцю не потрібно отримувати згоду профспілки на звільнення працівників, що є членами профспілки (абз. 11 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП).
Звільнити працівника правомірно, якщо його неможливо перевести на іншу роботу за його згодою (ч. 4 ст. 41 КЗпП).
Роботодавець при звільненні виплачує вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Звільнені працівники мають переважне право укласти трудовий договір, якщо колишній роботодавець упродовж року прийматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації (ст. 42-1 КЗпП).
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна, тощо.
АЛГОРИТМ ЗІ ЗРАЗКАМИ ДОКУМЕНТІВ
